Як розвивати мовлення найменших дошкільнят
У вашій сім'ї народилася дитина, ось уже зробила перші кроки, порадувала першими словами. Ми дивимось на свою дитину і слухаємо її мовлення, витівки нас зачаровують.
Йде час, вже вашій дитині 4, 5, 6, а мовлення все залишається недостатньо розвиненим. І ви вже не тільки здивовані, а й занепокоєні. Чому ж не спрацьовують поради бабусь, друзів? Та й логопед каже: запізно звернулись. Чому ж так вийшло?
За мовленням дитини треба слідкувати з самого раннього віку. Ваше спілкування з малюком має починатися з лагідних жестів, міміки, ласкавих слів, співання пісень. Дитина вчиться посту-пово їх розуміти та на них реагувати. Так починає формуватись її пасивний словник. А після року мовлення дитини активно поповнюється та розвивається.
І якщо дитина не одержить належного мовленнєвого розвитку, їй буде дуже непросто наздогнати у розвитку своїх однолітків. Тому ваше завдання якомога активніше втрутитися в цей процес, а не бути спостерігачами.
Поради батькам:
- Більше розмовляйте з дитиною, озвучуючи всі дії(годування, одягнення, миття), коментуйте навколишнє, не боячись повторів одних і тих же слів. Промовляйте їх чітко, доброзичливо, не сюсюкаючи.
- Розвивайте розуміння мови, використовуйте прості інструкції типу: «дай ручку», «де ніжка», опираючись на те, що малюку доступно. Неодноразово повторюйте все засвоєне. Тільки пам'ятайте — інтонації повинні бути доб-розичливі, лагідні.
- Використовуйте у мовленні поруч з повними словами їх спрощені варіанти: машина бі-бі, лялька впала — бух, тощо. Але не захоплюйтесь цим!
- Співайте колискові перед сном.
- Спонукайте бажання наслідувати дорослому. Це можливо, коли співпадають емоційність і доступність слів, які дитина промовляє під час спільних ігор (схованки, ку-ку, тягни к, ту-ту). Можна разом здивуватись побаченому: «Ух ти!» Перші слова, які промовляються на емоційному фоні, можуть бути вигуками: ой, ай, ух. Дитина може повторювати тільки голосні: о, а, у.
- Частіше розповідайте дитячі казки, віршики. Пробуджуйте бажання домовляти слова, речення дитиною. Спрощуйте розповідь до зрозумілих фраз, діалогів.
- Не перевантажуйте дитину теле-, відео-, аудіоінформацією.
- Ніколи не кажіть в присутності дитини про її недоліки.
- Не дратуйтеся, не засмучуйтесь від того, що ваша дитина не розмовляє. Кожна дитина — індивідуальність. Треба допомогти їй розкритись.
- Не чекайте, коли дитина заговорить, вчіть її розрізняти предмети за розміром, співвідносити за кольором, формою, кількістю.
- Частіше робіть масаж пальців і долоньок, грайте в ігри типу «Сорока - білобока».
